Міфи й таємниці замків Закарпаття
Якщо ви шукаєте захоплюючої пригоди для всієї родини, то що може бути краще, ніж провести час в дослідженні таємниці замків Закарпаття.Закарпатський край нараховує більше десятка старовинних замків розкинутих у просторі і часі – являючи багату спадщину краю.
Замок «Паланок» Мукачево
Унікальна пам’ятка, що стала свідком кривавих подій, завоювань та вторгнень, оповита міфами, легендами та таємницями. Як і більшість замків того часу – спроектований для розміщення королівських родин та лицарів. Одним із інших призначень, була охорона знаменитого Соляного шляху.Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м. і займає площу 13 930 кв. м. Точний час заснування замку невідомий, але в документах XI століття є спогади про кам’яний замок «Паланок». Укріплення фортеці кам’яними стінами було здійснено італійськими майстрами за наказом короля Угорщини Ласло I. Разом із наступним володарем, котрим став подільський князь Федір Корятович, замок здобув самобутнього архітектурного стилю, ставши зразком середньовічної фортифікаційної справи. Корятович значно розбудував і зміцнив замок, перетворивши його на свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі був вирубаний 85-метровий колодязь. Протягом XV—XVI століть замок побував у руках багатьох володарів, які його розбудовували та укріплювали. У цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині був великий палац.
Трохи більше століття «Паланок» виконував роль політичної тюрми – спочатку Священної Римської, а потім Австрійської імперій. Після ліквідації тюрми замок був занедбаний та став повільно, але впевнено, руйнуватись, періодично стаючи військовою базою то для чехословацьких, то для угорських військ. Після 1945 року, коли Карпатська Україна стала частиною УРСР, Паланок перетворили на освітній заклад. А починаючи з 1960 року тут знаходиться історичний музей, завдяки чому замок знову розквітнув та повернув собі славу однієї з найкрасивіших пам’яток Закарпаття.
Цікаві факти та легенди про замок «Паланок»
Кожний куточок цієї будівлі має свою історію. Варто лише тільки потрапити у викладений каменем двір та підвести погляд до шпилів високих веж, як цієї ж миті відчувається подих середньовіччя. Які таємниці та міфи приховує замок, які факти найбільше привертають увагу гостей?Найпоширеніше питання – яким чином «Паланок» отримав свою назву? Відповідь є простою – слово запозичене з турецької мови, в перекладі з якої «palanka» означає форт, укріплення. У 1685-88 роки мала місце одна з найбільш значущих облог фортеці, а обороною керувала жінка, княгиня Ілона Зріні, удова князя Ференца Ракоці та дружина угорського магната Імре Текелі. Вона успішно керувала військом, яке відбивало атаки австрійців, та всіляко підтримувала бойовий настрій своїх воїнів.Однак не зуміла розпізнати підступний обман ворога. Австрійці надіслали їй листа, немовби написаного її чоловіком, котрий в цей час невдало воював з австрійцями за межами рідного замку. Княгиня Зріні підписала капітуляцію тільки тоді, коли закінчилися запаси їжі, і стало остаточно зрозуміло – чекати допомоги безглуздо. Княгиню закрили в монастирі, а її сина відправили в чеську колегію. Через деякий час Зріні обміняли як військовополоненого. Вона потрапила до Туреччини, де і померла у вигнанні.
Найглибший колодязь Закарпаття
Згідно легенд, колодязь, видовбаний за наказом Федора Корятовича на території замку, з’єднаний таємними ходами з берегами річки Латориця. Існування катакомб вдалося підтвердити професійним альпіністам у 2008 році, а от іншу легенду – про те, що колодязь допоміг побудувати сам диявол, навряд чи хтось колись зможе підтвердити.Старовинна оповістка каже, що Федор Корятович пообіцяв мішок золотих тому, хто здобуде воду у скелі, на якій стоїть замок. «Замовлення» князя зумів виконати смаглявий карлик – він нібито один, без сторонньої допомоги, видовбав глибокий колодязь та дістався води, однак нагороду так і не отримав, одурений Корятовичем. Розгнівавшись, нечистий (а це, якщо вірити легенді, був саме він!) вибухнув прокляттями та стрибнув у колодязь, і звідти ще кілька днів місцеві мешканці чули страшний шум. Фанати лякалок високо оцінять містичний серпанок, що огортає фігуру однієї з володарів Паланка – Софії Баторі, дружини Дьєрдя Ракоці, матері Ференца Ракоці та свекрухи героїчної Ілони Зріні. Легенди кажуть, що ця жінка була виключно кровожерливою, з особливою жорстокістю придушувала селянські повстання і навіть не не цуралась вживати людську кров.
Бронзовий монумент
Скульптура величного сокола-турула з розправленими крилами видніється ще на віддалі від Мукачівського замку. Турул — міфічний та тотемний птах давніх угорців (мадяр), який є символом віднайдення батьківщини народом, а також влади, сили й благородства. Пам’ятник турулу стояв раніше на замковій вежі (1896-1924). Розмах крил бронзового птаха сягав 3,5 м, висота всього монумента — 33 м. Обеліск було демонтовано після Другої світової війни, а сама скульптура сокола потрапила до Закарпатського краєзнавчого музею, де міститься й дотепер. На жаль, шабля, яку тримав сокіл у дзьобі, не збереглася.
Відкрийте для себе, мабуть, найвідоміший замок Закарпаття, та заплануйте свій візит до решти відомих закарпатських замків, які увійшли в історію. Разом з нами вам гарантовано незабутні спогади!
