Ужгородський замок – палац, що вражає
Ужгородський замок, оточений глибоким неприступним ровом, розташувався на місцевому пагорбі. Споруджений у ХІ сторіччі як фортифікаційна споруда, замок неодноразово допомагав своїм господарям відстоювати їх інтереси, та рятував життя мешканців. За час свого існування лише татаро-монгольській орді вдалося підкорити його величні стіни. У ХІV сторіччі замок було практично повністю зруйновано. Але Ужгородський замок пережив і це.
Архітектурні особливості
Побудовано замок на правому березі річки Унг (таку назву в давнину носила річка Уж), що в перекладі означає — швидка. Родина Другетів володіла замком трохи менше чотирьох сторіч. Замок кілька разів перебудовували, адаптуючи його захисні споруди під появу нових видів озброєння. Перша масштабна реконструкція відбулася наприкінці ХІV сторіччя. Працювали над цією реконструкцією переважно італійські військові інженери.
Загальна площа замку становить приблизно 2,5 гектари. З північно-східного боку – крутий мур, а з трьох інших боків – рви шириною біля 15 – 20 метрів, та глибиною 8 – 10 метрів. Внутрішній палац має два поверхи, кутову вежу та внутрішнє подвір’я.
Історичний екскурс
Свого часу родина Другетів була однією із найбагатших, найвпливовіших та найпрестижніших угорських вельможних родин. У 1684 році, за зраду і перехід на сторону австрійців був страчений останній представник давнього роду чоловічої статі – Жигмонд Другет. Христина Другет, сестра страченого Жигмонда, згодом побралася із графом Міклошем Берчені, який став власником маєтків Другетів, в тому числі й Ужгородського замку.
У 1694 році, за наказом графа Берчені, Ужгородський замок зазнав реновації. За проектом хорватського архітектора Стубіча, та за допомогою французьких військових інженерів, замок перетворили на графську резиденцію. Графська родина, вкладала чималі кошти, аби Ужгородський замок набув слави центра великосвітського і політичного життя Закарпаття. Регулярно проводились пишні прийоми та бали, вистави за участю професійних театральних акторів. Друга дружина графа, Христина Чакі, наповнювала внутрішнє убранство замку цінними картинами, гобеленами та іншими творами мистецтва. За її розпорядженням навколо замку було розбито п’ять невеликих паркових зон.
…й до нашого часу
Пізніше, всередині замкового простору було влаштовано монастир, церкву, гімназію та навіть аптеку. Ще й досі добре збереглись руїни готичної церкви, яку у 1728 році знищило полум’я. Ця церква мала і має значне історичне значення – саме у цій церкві 63 грецьких православних священика присягнули на вірність Римському Папі у 1646 році, таким чином створивши на Закарпатті Греко-Католицьку Церкву.
У наш час 30 залів замкового палацу перетворились на музей, однією з принад якого є найбільша в Україні колекція бронзових скарбів. Уваги також заслуговує секція народного мистецтва та інструментів, й зала старовинних гравюр та ікон.
Що подивитись
Плануючи відвідини Ужгородського замку, радимо приділити час оглядовій екскурсії музеєм. Ви дізнаєтесь, якими легендами оповите це місце, чи дійсно існують таємні підземні тунелі та привид прекрасної дівчини, яка, за оповіданнями, страждала від нерозділеного кохання і була похована десь всередині замку.
Підйом до Ужгородського замку побалує шанувальників старовини кам’яним мостом, середньовічними вузенькими вуличками, старовинною греко-католицькою церквою, автентичними парковими зонами, та безліччю інших історичних пам’яток. Ці відвідини нікого не залишають байдужим. Не залишать й вас!
