Путівник мандрівника по Закарпаттю.

Що потрібно знати й мати, як з собою, так і на увазі.

В сучасному світі, бажаємо ми того, чи ні, новини весь час інформують нас про те, що сталось у нашій державі. Не рідко Україну у світі виставляють, як країну з протестами, складною політичною ситуацією та економічними проблемами: абсурдні витівки перших осіб виконавчої влади, мафіозні підприємці та корупційні схеми. Але Україна – це перш за все гарна країна з багатою історією, красивими пам’ятниками й радушними людьми.

Потрібно розуміти, що з початку 20 століття й до наших днів, Закарпаття входило до складу кількох держав. Закарпаття це надзвичайний регіон з гірськими масивами, який виділяється високим відсотком етнічних меншин, які говорять на різних діалектах, що в сукупності утворюють – русинський діалект.

Хто такі Закарпатці?

Пам’ятаю, як бабуся розповідала, як у 60-х роках минулого століття вона почула про цей край, та одним висловлюванням описала всю його суть – “Сонячне Закарпаття”. Я мешкаю у цьому краю понад 20 років та можу сміливо підтвердити – щоб відкрити цей регіон на повну його потрібно пропустити крізь себе. Оточуючі люди та їх підхід до справ дуже відрізняється від загальної моделі сприйняття світу.

Закарпатці – це велике угрупування з власними традиціями, смаками та сімейною атмосферою. Мешканці мають властивості дуже добре розбиратися в людях, які не місцеві. Можливо це тому, що багато різних меншин проживає на території трохи більше десяти тисяч квадратних кілометрів.

Я дуже задоволена, що опинилася на саме цьому соковитому клаптику планети. Я відкрила для себе багато смакових уподобань, страви які вам ніколи не скуштувати, якщо ви не обізнаний турист. Люди з якими я познайомилась, відкривають для тебе серця та готові піти на необхідний вчинок заради процвітання своїх нащадків. Я особисто знайома з гуцулами, циганами, угорцями – які для мене стали родиною. Це сучасні європейці, самодостатні, кмітливі або, як тут говорять, шиковні. Ці люди відомі по всій Европі, тому що це перші працелюбні українці, які в дев’яності працювали та освоювали Европу. Европейці без нас не жили б у такому достатку. 😉

Славиться Закарпаття також усною мовою – ти можеш відвідати одне місто й почути в кожному районі свій мовний діалект. Тому місцеві дуже швидко відрізняють з якої частини міста та чи інша пересічна людина. Закарпатський діалект звучить для українців з іншого регіону інколи як іноземна мова. Тож давайте поговоримо про це трохи більше.

Діалекти

Закарпаття завжди відрізнялося від решти України високою різноманітністю як у кулінарних уподобаннях, так і в мовних. У кожному місті, чи навіть районі міста, присутня своя інтонація чи акцент, свої назви предметів й своя швидкість висловлювання думок.

Історики та освітяни описують це, як русинську мову, яка складає дві діалектні групи — карпаторусинська та південнорусинська, для якої характерні регулярні західнослов’янські риси та збереження деяких східнослов’янських особливостей. Лінгвістам знадобилися роки кропіткої праці, аби зібрати все це в першу діалектологічну карту русинського Підкарпаття.

Південномармароський говір — може зустрітися в Тячевському р-н, заходить на частину Хустського району, та частково до західної частини Рахівського району. Жителі Рахівщини без жодного сумніву говорять про те, що вони гуцули, тому гуцульський говір (східнокарпатський говір) більш поширений в Рахівському районі.

Березькі говори або боржавські говори — східнослов’янські говірки, поширені в східній частині Мукачівського району та Берегівщини, хоч безпосередньо Берегово та Виноградів спілкується домашньо-угорською.

Отже, Закарпаття – це дивовижний край і ми залюбки проведемо Вас по всім цікавим місцям: познайомимо з культурою, легендарними живописними замками та не менш легендарними мешканцями.

Практичні поради

Використовуйте цей перелік, щоб підготуватися до вашої наступної подорожі, будь-то вихідні чи повноцінне дослідження загадкового Закарпатського краю.

Багаж (оберіть один або декілька):

• Сумка-чохол
• Рюкзак
• Сумка або невеликий рюкзак