Міні-скульптури
Ласкаво просимо до блогу Туристичного Закарпаття. Цією публікацією ми розпочинаємо цикл розповідей про ужгородські міні-скульптури. Цього разу хочемо познайомити вас з двома витворами мистецтва. Перший з них – міні-скульптура під назвою “Hasta la vista, Lenin”, що в перекладі з іспанської означає «Прощавай Ленін».
«Прощавай Ленін»
Цю бронзову міні-скульптуру за авторством скульптора Михайла Колодко урочисто відкрили 11 листопада 2017 року об 11 год. 11 хв. поблизу залізничного вокзалу Ужгорода.
Виконали її в формі залізничного вагона часів Першої світової війни. Цей символічний міні-вагончик встановили з нагоди 100-ї річниці Жовтневої революції. Ця міні-скульптура є свого роду прощанням з історією та ідеологією більшовизму. На відкриття цієї міні-скульптури для того, щоб провести Леніна прийшли піонери – таким чином митець максимально відтворював атмосферу радянських часів.
Щодо форми міні-скульптури, то вона обрана не випадково, а відображає важливий історичний момент. У квітні 1917 року, ще під час Першої світової війни, В. Ленін звернувся до уряду Німеччини з пропозицією пропустити його, разом з прибічниками по партії, до Російської Імперії. Того часу Росія перебувала в стані війни з Німеччиною. Німецький уряд дозволив проїзд, оскільки сподівався, що Ленін здатний організувати переворот в Росії і закінчити війну з Німеччиною.
Ленін виправдав надії німців, уклавши з ними, після приходу до влади, сепаратний Брестський мир. Однак Німеччину це не врятувало від програшу у Першій світовій війні. Свою подорож зі Швейцарії в Росію через територію Німеччини Ленін з товаришами здійснив саме в опломбованому вагоні, який Михайло Колодко відтворив у своїй міні-скульптурі. Якщо взяти ліхтарик і заглянути всередину вагончика, то можна побачити бюст вождя світового пролетаріату.
«Гаврило Мартинович Глюк»
Ще один творчий задум – увічнити відомого художника Гаврила Глюка, з’явився у Михайла Колодко, ще в 2011 році. На реалізацію задуму автору знадобився цілий рік. Міні-скульптуру у вигляді позашляховика «Вілліс» (ГАЗ-67) – авто, на якому любив їздити відомий художник Гаврило Глюк, встановили на п’єдесталі у формі кам’яної брили. В автомобілі за кермом відтворено самого Гаврила Мартиновича, а поруч з ним лежить мольберт і картина «Лісоруби», яка принесла славу художнику.
Відкрили пам’ятник 2 листопада 2012 року – в річницю смерті визнаного художника. Міні-пам’ятник художнику в місті Ужгороді, де той жив з 1947 року до самої смерті в 1983 році, встановили за кошти родичів. Протягом життя Гаврило Глюк, крім України, проживав ще у багатьох країнах: Молдові, Угорщині, Чехословаччині. Більшість картин автора – це пейзажі та портрети. Найвідомішим його полотном є вже згадувані «Лісоруби», за яке він був нагороджений на міжнародній художній виставці в Брюсселі. Але найбільше йому припало до душі чарівне Закарпатті.
Про цю міні-скульптуру існує цікава легенда. Вона свідчить, що одного разу в 1954 році в Ужгороді до Глюка звернувся незнайомець з фігурою, якій би позаздрили герої міфів давньої Греції. Чоловік сказав, що для нього велике значення має досконалість рельєфу і форми, та попросив написати портрет в образі, в якому його побачить художник в своїй уяві. На наступний день, в призначений час, незнайомець з’явився в майстерні Глюка і той, нічого йому не пояснюючи, дав в руки довгу палицю, попросив спертися на неї і не рухатися протягом години, і почав писати.
Художник був сконцентрований над полотном, раптом зупинився і вигукнув: «Вілліс на п’єдесталі !!!». Незнайомець нічого не зрозумів, він лише тихо запитав, що сталося? Глюк впевнено глянув йому в обличчя і спокійно сказав: «Вілліс» – це мій улюблений автомобіль, а ви на нього схожий і повернув мольберт з портретом чоловіка. Побачивши його перелякані очі, Гаврило Мартинович засміявся і сказав, що пожартував, а потім знову вигукнув: «Ви лісоруб, справжній лісоруб. В моїй уяві!». Чоловік подумав, що художник знущається над ним, такого ідеального і досконалого, тому кинув на землю свій реквізит і швидко вибіг на вулицю.
Саме так, з портрета одного незнайомця на світ з’явився видатний твір Глюка «Лісоруби», який приніс йому всесвітню славу і високі нагороди.
Через кілька років, гуляючи по місту, Глюк побачив міні-скульптуру на кам’яному п’єдесталі. Підійшовши ближче, він дізнався в ній себе на улюбленому позашляховику «Вілліс», на задньому сидінні якого перебувала його легендарна картина «Лісоруби». Вражений до глибини душі, Гаврило Мартинович зрозумів, що гість, який поспішно втік з його майстерні в 1954 році, не забравши свого портрета, був скульптором, який обожнював досконалість рельєфу і форми і зробив такий подарунок для нього в улюбленому місті – увічнив генія назавжди.
А чи знаєте ви скільки всього міні-скульптур налічується по всьому Ужгороду, та де саме вони розташовані? Ні? Тоді слідкуйте за нашими майбутніми публікаціями і ви дізнаєтесь про кожну з них, адже Туристичне Закарпаття завжди залюбки не лише розповідає про цікавинки краю але й проведе для вас екскурсійну програму.
