Що приховує підземелля?
Мабуть кожен з нас чув вислів “печерна людина”, та вивчав на заняттях з історії походження, розвиток та домівки homo sapiens, які не рідко оселялися саме у печерах. Але що являють собою печери? Як вони утворюються? Хто їх вивчає? Пропонуємо знайти відповіді на ці, та інші, не менш цікаві питання у цій публікації.
Що таке печери?
Печера — це порожнина природного походження, пов’язана з поверхнею одним або декількома вхідними отворами.Така порожнина утворюється у багатьох типах гірських порід внаслідок багаторічних природних процесів. Найбільші та найпоширеніші печери утворені хімічною реакцією між циркулюючими підземними водами та основою, що складається з вапняку або доломіту. Найбільші печери, карстові — складні системи проходів і залів, нерідко сумарною протяжністю до кількох десятків кілометрів. На Закарпатті знаходиться декілька карстових печер. Найвідоміші серед них, це — «Дружба», «Чур», «Гребінь» та «Молочний камінь».
Процес утворення
Карстові печери формуються шляхом видалення ґрунтових порід. Зазвичай вони складаються з вапняку, доломіту, гіпсу або солі. Вапняк – це гірська порода, що утворилася за мільйони років із залишків коралів, зоопланктону, раковин чи кісток, з’єднаних разом. Цей матеріал накопичується і піддається величезному тиску, розчиняючись у твердій породі.
Цей розчин просочується крізь грунт і розколює вапняк, доки досягає рівня грунтових вод. Тут він починає проїдати породу, утворюючи канали.
За майже жорстоким поворотом геологічної долі, коли вапняк розчиняється, він вивільняє саме ті компоненти, які необхідні для появи великої кількості вуглекислоти. Ця ланцюгова реакція та додаткові кислоти, які просочуються з поверхні, продовжують розширювати печеру, доки рівень ґрунтових вод не впаде. Якщо це станеться, вода з розчиненими сполуками кальцію стікатиме в нову область розчинення, утворюючи сталактити та сталагміти.
Наука, що вивчає печери
Спелеологія – це розділ науки, в який входить декілька галузей. У печерах працюють хіміки, біологи, геологи, гідрологи та картографи. Однак, поки ви працюєте в печерах та біля них, ви є спелеологом.
Залежно від ваших уподобань, ви можете вивчати геологічне утворення печер, або поклади корисних копалин, сталактити й сталагміти. Відкривши для себе спелеотуризм, ви дізнаєтесь про дивовижний підземний вимір, який наповнений тваринами, комахами й мікроорганізмами. Нове печерне середовище подарує шквал емоцій та нових фото спогадів.
Успіхи Закарпатського спелеолога
Печери – це таємний притулок матері-природи. Так само як у людей є схованка, в якій вони ховають свої секрети, чи коштовності, гроші чи любовні листи – у природи є укриття, де можна розкрити безліч наукових секретів – печери.
Цьогорічна спелео-експедиція Уголянським масивом була напрочуд результативною.
Подібні експедиції проводяться групою ужгородських спелеологів пригодницького клубу під керівництвом Михайла Левінця та Олесі Монич. Це люди які багато часу поклали на створення спелеоперспектив в Україні. Вони присвятили себе спелеології, вихованню та навчанню молодих спелеологів. Саме завдяки їм, розвиток спелеології в Ужгороді та Закарпатті має значні досягнення та результати.
При проведенні одного із зимових походів у горах, два роки тому, були помічені проталини снігу, які свідчили про те, що під землею має бути порожнина, з якої крізь тріщини на поверхню виходить тепле повітря.
Минулого року було розпочато роботи по розширенню проходу у двох напрямках. Перший напрямок це з’єднання двох печер – печери «Білих стін» з печерою «Вів».
Відкриття нової печери
Цього року команда спелеоклубу до якої долучилися активісти з міста Ужгород мала на меті зробити прокоп у незвідану печеру. Нажаль, перші декілька спроб розширення проходу були безрезультатними. Рухались спелеологи поступово, нікуди не поспішаючи, адже копали в основному вертикально вниз. Зрештою їм відкрилась щілина, прокинувши у яку камінь члени експедиції почули, як він поступово впав на дно печери. Звісно, від такої новини піднявся загальний дух до продовження робіт. Цього дня, змінюючи один одного, пошукова експедиція спелеотуру додала до свого активу ще одне відкриття в Угольскому заповіднику.
Перші емоційні враження підсилюють ефект експедиції. Все здається великим й неймовірним. Адже команді за наполегливу роботу відкрилась винагорода, де до них ще ніхто не бував. Візуальне обстеження дає можливість усвідомити наче відкопали один великий зал, який майже під стелю заповнений глиною у вигляді великого конуса. На дні також спостерігаються ознаки того, що колись ця зала була наповнена водою, що втекла крізь одну зі щілин. Зал цікавий тим, що крізь нього проходить регулярний підземний потік, який дає надію на продовження печери далеко вглиб гірського масиву. Вниз по струмку йде чіткий промитий хід, який потрібно трохи розширити, розбираючи каміння на його дні.
Цей зал вирішили назвати на честь 30-ї річниці незалежності України, адже відкритий він був саме в цього дня. За підсумком, спелеоклуб отримав з’єднання двох вже відомих печер та одну нову перспективну печеру на території Угольського масиву.
Завдяки спелеології та фахівцям, у нашому краї відкриваються нові цікаві туристичні направлення.
